св. ап. Юди Тадея

Святий Юда-Тадей був одним із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Батько його – Алфей (Клеоп), брат святого Йосифа, Обручника Пречистої Діви Марії, а мати – Марія Клеопова, близька родичка Матері Божої. У Євангелії читаємо, що Марія Клеопова безстрашно стояла під хрестом разом із Матір’ю Страждальною і Марією Магдалиною. Марія Клеопова була дуже побожною жінкою, її чоловік Клеоп був одним із тих, які сміливо розповідали про Христове Воскресіння. Саме йому разом з іншими вірними учнями з’явився Ісус Христос по дорозі в Емаус. Набожність батьків, а також близьке споріднення із святою Родиною, а вслід за тим добрий приклад з її життя послужили причиною того, що святий Тадей відзначався надзвичайними чеснотами. Коли прийшов час апостольської діяльності Ісуса Христа, святий Юда-Тадей став його ревним учнем. Будучи його близьким родичем, ніколи цим не чванився і називав себе слугою Христовим.

Через збіг обставин носив він те саме ім’я, що й Юда-Іскаріот; через те виникла довголітня кривда для святого Юди -Тадея. Незважаючи на його великі заслуги для віри і мученицьку смерть, люди забули про нього, приймаючи Його за Юду зрадника. Тільки після довгих наукових досліджень встановлено, що Юда-Тадей та Юда-Іскаріот – це дві різні особи. В Євангелії від святого Йоана читаємо, що на Тайній Вечері після відходу Юди один з апостолів звернувся до Ісуса Христа з запитанням: “Господи, що ж сталося, що Ти маєш нам об’явитися, а не світу?” Св. Матей Євангелист , перелічуючи імена дванадцяти апостолів, називає Тадея і його брата Якова, синів Алфея. А Св. Євангелист Марко (3,14; 19),  розповідаючи, як Христос із супроводжуючого Його натовпу вибрав дванадцятьох апостолів, називає їхні  імена:  Петро, Яків, Йоан, Андрій, Филип, Вартоломей, Матей, Тома, Яків Алфеїв, Тадей, Симон Кананія і Юда Іскаріот.

Після Вознесіння Христового святий Тадей голосив слово Боже в Галілеї, Самарії та Юдеї, а пізніше – в Аравії, Сирії і Месопотамії та навчав також в Персії, а сам здобув вінець мученицький в Суантре.

Дата смерті св. Юди-Тадея є невідома, однак певним є те, що жив він ще в 65 році.

Святий Юда-Тадей, як, зрештою, кожний апостол, зазнав багато переслідувань, але під час своїх подорожей навертав багато поган і славився чудами, які об’єднали навколо нього ревних послідовників Христової віри. Своє працелюбне життя закінчив у мученицькій славі. Невідомо, яку смерть приготували йому погани; вістка голосить, що забито Юду-Тадея палками.

Тіло його перевезено до Риму і поховано в Соборі св. Петра. Натомість в Латеринській Базиліці, яка носить назву Матері Церков Християнських, висить в каплиці св. Павла прекрасний образ св. Юди-Тадея, якого вшановують в Римі як покровителя купців.

Загалом культ св. Тадея не дуже поширений в наш час. Небагато є церков під його святим іменем. Правда, в архидієцезії Вілянській є деякі парохіальні храми, наприклад, у Лаздунах, Марцінканшах, Веренові.

У каплиці Матері Божої Переможниці при виховному закладі імені св. Казимира у Вільні на вулиці Вількомірській знаходиться прекрасний старовинний образ святого Тадея-Чудотворця. Сюди здійснюють паломництво вірні з далеких сторін або складають пожертви на Служби Божі і дев’ятниці, щоби в такий спосіб подякувати за ласки й попросити допомоги.

Святий Тадей – опікун знедолених

Святий Юда Тадей, як знаємо, придбав у Бога особливий привілей спішити з порятунком на заклик людей, доведених до розпачу. Згадує про це св. Бригітта, якій з’явився Ісус Христос і доручив їй молитися до святого Тадея у всякому горі й біді.

Цей великий святий, такий близький Ісусові, не залишає нікого, хто звертається до нього з допомогою в розпуці і вимолює ласки. Цей могутній Покровитель ніколи не підводив. У цьому переконалося багато людей.

У журналі «Посланець Найсвятішого Серця» було опубліковано статтю про те, що одна особа звернулась до святого Апостола Тадея в безнадійній справі, обіцяючи 12 Служб Божих за душі в чистилищі, і дочекалася щасливого свого прохання.

Отже, нехай ніхто не втрачає надії, а віддається під опіку св. Тадея з повним довір’ям; гаряче молиться і буде вислуханий.

Святий Тадей – великий чудотворець

Св. Тадей ще за життя на землі був наділений Ісусом Христом ласкою творити чуда. Існує передання, що король Едеси захворів на проказу, колись невиліковну хворобу. Король Едеси, почувши про чудеса, які творив живий тоді на землі Ісус Христос, послав до Нього свого слугу з проханням про порятунок. Були це останні дні апостольської праці Спасителя. Ісус Христос відмовився від подорожі в Едесу, а доручив цю місію своєму улюбленому учневі Юді-Тадеєві, який після смерті й воскресіння свого Учителя направився в Едес. Король уже знав про розп’яття Ісуса Христа і вірив, що Він буде Сином Божим, а тому святого Апостола, посланця Ісуса, прийняв з великими почестями. Дотиком рук святий Тадей чудесно оздоровив віруючого короля і багатьох його підданих. І це чудо подіяло так, що король та всі, хто одужав, стали християнами.

Святий Тадей – чудесний заступник в несправедливих судових процесах

Коли святі Тадей і Симеон навчались у Вавилоні, був з ними побожний юнак Єфрозин, котрий зробив для них милостиню. Юнак цей відзначався чистим життям і особливим пошануванням Христової науки. І от зроблено на нього негідний наклеп, який привів його до королівського суду. А саме: якась жінка із знатного роду звинуватила його в тому, що він її звів, заявляючи одночасно, що він є батьком її нешлюбної дитини. Напевно хтось намовив її до такого наклепу, щоби святих Апостолів і їх диякона Єфросина знеславити в очах новонавернених християн. На судовий процес прибули Тадей і Симон, щоб стати на захист звинуваченого. Багато християн та поган були присутні на цьому суді. Апостоли попросили короля, щоби той наказав принести до залу немовля. Коли їх просьбу було виконано, наказали вони дитині в імені Христа засвідчити, чи Єфрозин є дійсно її батьком. І ось здивований натовп почув голосно і виразно з уст немовляти, що звинувачений юнак є абсолютно невинним. Вражений король вимагав від Апостолів наказати дитині виявити справжнього винуватця. Але ті відповіли, що покликані обороняти невинних, а не виявляти тих, хто заслуговує покарання. Завдяки цьому чудові Єфросина було виправдано, а король разом зі свитою прийняв хрещення і допомагав святим Апостолам у великій справі поширення християнської віри у своєму королівстві.